«Вигнали з реанімації на вулицю» - ось такий смертельний «вирок» винесли лікарі відомому волонтеру Віталію Паничу?!...

«Вигнали з реанімації на вулицю» - ось такий смертельний «вирок» винесли лікарі відомому волонтеру Віталію Паничу?!...
262 ПЕРЕГЛЯДІВ

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

 

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

 

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

 

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

 

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

 

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

 

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

 

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..
.

 

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

 

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

 

Саме за цими словами відомого письменника, поета Володимира Сосюри жив відомий волонтер, боєць Віталій Панич. Він ЖИВ…ЖИВ…ЛЮБИВ…БОРОВСЯ, та час прийшов… і нажаль, йому винесли «вирок»… смертельний вирок…

А хто вирішив що життя його повинно зітліти?!...- саме ті за кого він боровся, захищав, любив…

 

Волонтер Віталій Панич помер 7 червня о 20.20 год. в реанімації 4-ї київської лікарні. Йому було всього 40 років.

Віталій Панич вперше звернувся до медиків з головним болем, слабкістю та температурою під 39. Медики порадили лікуватися вдома. Проте за кілька днів йому стало гірше. Рідні волонтера наполягли на шпиталізації, адже Віталію ставало дедалі гірше, раніше він переніс операцію з видалення нирки. Рентген виявив у чоловіка пневмонію, і його перевели до реанімації. Та через конфлікт із медиками, лікування припинили - повідомила дружина Віталія.

"Він від деяких маніпуляцій відмовився. Напевно, що цим роздратував. Можливо, лікаря. Це спровокувало конфлікт, ввечері попросив розігріти елементарно їжу в мікрохвильовці, сказали, що це не для хворих мікрохвильовка", – розповідає дружина Віталія Панича Наталія.

Зі слів Наталії, після сварки чоловіка з лікарями, його з пневмонією без жодних документів виписали з лікарні.

Дружина Віталія згадує ці важкі дні словами:

 «У Віталія піднялася температура: до 38,5, потім і 39 була. У п'ятницю, 29 травня, подзвонили на швидку, там нас переадресували на телефонну лінію по COVID-19. Порадили пити АЦЦ, оскільки в лікарні все одно будуть лікувати цим же. На наступний день в «Борисі» зробили знімок легень, рентген нічого не показав, легені були чистими. Ще пару днів попили АЦЦ, а в понеділок терапевт зателефонувала, поцікавилася, як наші справи, і дала направлення до лікарні.

Ми викликали «швидку». Бригада приїхала, медики оглянули Віталія і сказали, що критичних показників для госпіталізації немає, тільки червоне горло. Розповіли, як би вони його лікували (антибіотиком і спреєм для горла). Ми все записали, так і лікували. Але температура не спадала, піднялася до 39,3, сильно боліла голова.

1 червня ми пішли в «Борис», зробили комп'ютерну томографію голови. ЛОР сказала, що за тими даними, які є, температура стільки триматися не може. У Віталія була темна сеча. Зробили УЗД, здали аналізи, але уролог казав, що нирка теж не може викликати таку температуру стільки днів. Проконсультувалися у пульмонолога, і той нічого не побачив, але результати аналізу крові йому не сподобалися і він порадив їхати в лікарню. Що ми і зробили.

У лікарні нам зробили один експрес-тест і двічі ПЛР-діагностику на коронавірус - всі тести були негативними. 2 червня комп'ютерна томографія показала у Віталія пневмонію. Незабаром у нього почалася ниркова недостатність, а за нею - печінкова. Увечері в п'ятницю з інфекційного відділення Київської клінічної лікарні № 4 його перевели в реанімаційне.

Він був в малоадекватному стані, вередував. Я припускаю, що в такому стані він міг сказати щось зайве. Але лікар, з яким у нього виник конфлікт, замість допомоги запропонував йому підписати відмову від лікування. Дав папірець про відмову - і Віталій, будучи у важкому стані, підписав її. Я приїхала - він вже майже не міг ходити. І його просто виставили за двері відділення - на вулицю. Сказали, щоб ми йшли куди хочемо і робили що хочемо. Я просила перевести Віталія в інше реанімаційне відділення, оскільки йому був показаний гемодіаліз, але мені сказали, що ніякого напряму давати не будуть.

Ми спробували лягти в Олександрівську лікарню, але без направлення, нам сказали, туди не візьмуть. Знайомі порадили під'їхати ближче до неї, щоб «швидка» нас туди як в найближчу лікарню відвезла. Викликали таксі, під'їхали до Олександріївської. Але «швидка» все одно відвезла нас назад в четверту лікарню, де Віталія знову поклали в інфекційне відділення. Увечері поставили якісь крапельниці, а вночі знову перевезли в реанімацію. Де він через добу помер. Нам кажуть - зупинилося серце. Хоча там було критично і з ниркою, і з печінкою, але здалося серце. Що саме стало причиною, покаже експертиза. Після неї вже будемо вирішувати, чи писати заяву про неадекватному лікуванні.

Лікар подзвонив мені, повідомив про смерть чоловіка і сказав, щоб я забрала речі Віталія. Я вранці приїхала - мені винесли його кімнатні тапочки, рушник і кульок із залишками ліків. А що лежали на тумбочці біля ліжка - телефон, сумка, в якій були документи, 5 тисяч гривень і його одяг пропали. Викликали поліцію, вони тут щось з'ясовували.

У лікарні пояснюють, мовляв, коли тіло перевозили в морг, в палаті залишилася відкритою двері. І коли прийшли збирати речі, то сумки з телефоном вже не було. Але реанімація - закрите відділення, сюди ніхто «лівий» не може потрапити. Зараз телефон поза зоною. Раніше ж дочка відправляла есемеску Віталію, і вона була прочитана - вже після смерті чоловіка».

"Горе, що ми сподівалися на фахівців, а потрібно було шукати допомоги серед друзів і підняти країну на ноги ... Одинадцять діб жаху, пошуку медичної допомоги. Некомпетентність, байдужість, злодійство. Віталіка немає. Немає мого чоловіка і батька моїх дітей", - написала Наталя Панич на своїй сторінці Facebook.

Теги: Волонтер Віталій Панич,Віталій Панич,медики ,COVID-19, Коронавірус,реанімація,лікарі,Київська клінічна лікарня № 4
Автор: baurgroupecom

Связь с редакцией - 1yurist.paritet@gmail.com

Мої відео